150 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Леся Українка, вступивши в літературні спершу як лірик,
вносила ліричний струмінь і в поеми, які почала писати дуже рано, і в
драматичні поеми та драми, до яких звернулася вже на порозі нового, двадцятого
віку. Відтоді драматургія стала для неї визначальною.
Лариса Перівна Косач ( в одруженні Квітка ) народилася 25
лютого 1871 року в містечку Новограді – Волинському. Змалку вражена
туберкульозом кісток , вона змушена була
тижнями лежати в ліжку, лікування завдавало їй нестерпних мук. Вчилася Леся
вдома самотужки з книжок, які підбирали батьки.
Писати Леся
почала рано. ЇЇ перший вірш « Надія » позначений 1880 роком, а через кілька
років юна поетеса починає друкувати свої поезії в Галичині, прибравши собі
промовистий псевдонім Леся Українка.
Надія
Ні
долі, ні волі у мене нема,
Зосталася
тількі надія одна:
Надія
вернутися ще раз на Вкраїну,
Поглянути
ще раз на рідну країну,
Поглянути
ще раз на синій Дніпро, -
Там
жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути
ще раз на степ, могилки
Востаннє
згадати палкії гадки…
Ні
долі, ні волі у мене нема,
Зосталася
тільки надія одна.
На початку 1893-го у Львові виходить перша
збірка поезій поетеси – «На крилах пісень». З-поміж вміщених у неї творів
вирізняється вірш «Contra spem spero» («Без надії
сподіваюсь»), що сприймається як кредо молодої письменниці. Особливо гостро, як
заклик і гасло, прозвучали її «Досвітні вогні».
Потім були інші віршові твори, публікації статей у
періодичних виданнях. Леся Українка дуже багато перекладає українською мовою.
Серед таких творів – староєгипетська лірика, давньоіндійська «Рігведа», поеми
Гомера, поезії Г. Гейне; а також В. Гюго, В. Шекспір («Макбет»), Дж.
Г. Байрон («Каїн»), Данте («Пекло»), Ада Негрі, М. Метерлінк, Г. Гауптман, А.
Міцкевич, М. Гоголь, І. Тургенєв, С. Надсон.
Леся
Українка вела величезну роботу, збираючи фольклор. Полтавщина, Волинь, потім
Карпати, де лікувалася й відпочивала у своєї подруги – письменниці
Ольги Кобилянської. Тут, у Буркуті, вона зі своїм чоловіком Климентом
Квіткою зустрічалися з Іваном Франком, який спеціально відвідав їх, щоб
познайомити з піснями свого краю. Водночас Леся Українка і К. Квітка
підготували до видання дві збірки записів народних пісень.
Величезною заслугою письменниці як організатора,
фольклориста і спонсора є запис 1908 р. на фонограф західноукраїнським музичним
етнографом Філаретом Колессою кобзарських дум і народних пісень. Їх чоловік
робив на Полтавщині. Згодом на тому ж фонографі Леся Українка і К. Квітка
записали частину репертуару найвідомішого кобзаря з Харківщини Гната
Гончаренка. Свою роботу – 19 паспортизованих валиків і коментар до записів –
вони надіслали Ф. Колессі. А в архіві М. Лисенка збереглися 30 пісень,
наспівані Лесею Українкою. Багато їх записав у різні роки й Климент Квітка.
Окремо варто згадати про особисте життя поетеси. «Друг моїх ідей» – вона писала про свої стосунки з Сергієм Мержинським, із яким познайомилась у Криму 1897-го. Леся Українка завжди використовувала слово «дружба», а не «кохання», кажучи про ці взаємини. Вони жили в різних містах, але часто навідували одне одного. Мержинський служив на залізниці в Мінську, проте це не заважало йому опікуватися тим, про що прохала Леся. У Мінську він клопочеться щодо постановки Українчиної драми «Блакитна троянда», знайомить письменницю з цвітом тодішньої мінської інтелігенції, допомагає опублікувати кілька публіцистичних і літературознавчихстатей в журналі «Жизнь» тощо.
Квітка
отримує призначення спочатку в Крим, а потім у Грузію. Живеться їм важко,
хвороба поетеси прогресує. Саме в Грузії вона написала свій magnum opus – «Лісову пісню».
Цю драму-феєрію, ідею якої виношувала все життя, Леся створила лише за 12 днів.
І саме в Грузії 19 липня в містечку Сурамі, між першою і другою годинами ночі Лесі не стало. Хоронили її на Байковому кладовищі… під пильним наглядом поліції. Климент Квітка наважився вдруге одружитися лише на схилі літ, зі своєю аспіранткою. Повіз її на могилу Лесі Українки й, помовчавши 15 хвилин, промовив: «Леся дала згоду на наш шлюб, але щасливими ми не будемо»
Були проведені бібліотечні уроки у Виноградненському НВК
з учнями 1-4класів, та розгадування кросвордів . Також проведення літературних
квестів разом з вчителем української
літератури. Проводилась виставка малюнків до творів і дитячих казок Лесі
Українки
Познайомились з казками «
Біда навчить»,
Прочитали вірші « На зеленому горбочку», «З гір на долину», « Барвіночок», « Тиша морська», та розв’язували кожен уривок , який поетеса змальовує і втілює слова краси, кохання,природу.
Комментарии
Отправить комментарий